Наприкінці 90-х років моє розуміння ставлення професійних гравців до грошей кардинально змінилося після інтерв’ю зі Сту Унгаром. Я виявився останнім журналістом, який встиг поспілкуватися з ним перед його смертю. Хоча стаття вийшла вдалою, сам Унгар залишився незадоволеним, назвавши мене та фотографа досить грубими словами. Це було характерно для його неприборканої натури, яка зробила його легендою покеру.
Парадоксальний світ професійних гравців: між фортуною та байдужістю
Найбільше вразило його ставлення до грошей. Будучи початківцем у гольфі, він міг програти 50 000 доларів, навіть не дійшовши до першої лунки. Він майже з гордістю розповідав про цикли своїх злетів та падінь: як втрачав статки, відновлював їх, і все повторювалося знову. Для нього це був не просто азарт – це був спосіб життя, який демонстрував повну відсутність страху перед фінансовими втратами.
Показовий випадок стався через рік після його перемоги в турнірі Main Event 1997 року, де він виграв мільйон доларів (половину віддав Біллі Бакстеру за фінансування). Збанкрутілий Унгар намагався позичити у фотографа 200 доларів, але безуспішно. Коли я запитав про його очевидну зневагу до грошей, мені відповіли: “Гроші – найдешевша річ у житті Сту Унгара”. Ця фраза стала символом цілого покоління професійних гравців.
Це підтверджує і відома цитата Дойла Брансона: “Щоб стати успішним гравцем, треба навчитися зневажати гроші”. Таке ставлення особливо яскраво проявилося з появою онлайн-покеру, коли нова генерація гравців почала демонструвати ще більш радикальне ставлення до фінансів. Пам’ятаю вечерю з одним молодим онлайн-генієм, який замовив абсолютно всі страви з меню, просто щоб не витрачати час на вибір. Рахунок за вечерю перевищив мій гонорар за статтю про нього. Це був яскравий приклад того, як нове покоління переосмислило концепцію цінності грошей.
Історія Тома Голдстіна – ще один приклад такого ставлення до грошей у сучасному покері. До того, як стало відомо, що саме він скинув виграшну комбінацію в банку розміром 540 000 доларів у Hustler Casino, багато хто вважав його недосвідченим багатієм-новачком. Але він виявився досвідченим успішним гравцем, який розумів психологію гри на найвищому рівні. Ден Білзерян у своїй книзі “The Setup” писав про звичку Голдстіна грати, не дивлячись у карти, зазначаючи: “Я ніколи не зустрічав нікого, хто б так мало поважав гроші відносно свого статку”. Це свідчення того, як глибоко може вкоренитися філософія відстороненості від матеріальних цінностей у свідомості професійного гравця.
Один з головних секретів успіху в покері – здатність не сприймати гроші як гроші. Інакше ви ніколи не зможете переконливо блефувати або приймати складні рішення у критичні моменти гри. Як розвинути таке ставлення? Мабуть, через досвід значних злетів та падінь, вміння пережити їх, посміятися над ними і повернутися до гри з новими силами та розумінням. Це принцип “легко прийшло – легко пішло” у квадраті, який стає частиною ДНК справжнього професіонала.
Філ Айві, один з найвидатніших гравців сучасності, розповів мені історію про літо, коли у 22 роки він зібрав банкрол у 200 000 доларів – найбільший на той момент – і втратив його до осені. На моє припущення про те, що він мав бути спустошений, він здивовано відповів: “Я не сприймав це як втрачені гроші. Я дивився на це як на інвестицію в можливість грати в більш великих іграх. Я вважав, що це того варте”. Ця відповідь відображає глибоке розуміння того, що в покері гроші – це інструмент для досягнення мети, а не самоціль.
Контраст між професійними гравцями та звичайними людьми особливо помітний у їхньому ставленні до великих виграшів. Одного разу я сказав успішному професійному гравцю, що якби виграв головний турнір World Series of Poker, то зберіг би гроші і ніколи більше не зіграв би в покер. Він презирливо відповів: “Ось чому ти ніколи не виграєш World Series of Poker”. І він мав рацію – моє ставлення до грошей залишалося занадто традиційним для світу професійного покеру.
Ця особлива психологія, що формується роками практики та досвіду, відрізняє справжніх професіоналів від аматорів. Вона дозволяє їм приймати рішення, які здаються божевільними для сторонніх спостерігачів, але є абсолютно логічними в контексті їхньої гри та кар’єри. Це унікальне поєднання майстерності, психологічної стійкості та філософського ставлення до матеріальних цінностей робить покер не просто грою, а особливим способом життя та мислення.
Leave a Comment